Чому це важливо?

Держава надала нотаріусам важливу функцію ― державне визнання факту виникнення або припинення права власності, в тому числі, і на об’єкти нерухомості.

На поштові скриньки нотаріусів шахраї розсилають заражені вірусом листи «від Мін’юсту». Як тільки нотаріус відкриває такий лист, в його комп’ютері встановлюється програма віддаленого доступу ― і всі електронні підписи, ключі та паролі потрапляють до хакерів.

Як відбувається кібератака на нотаріусів

Якщо раніше зламували реєстр, і це можна було довести, то зараз зламують комп’ютер нотаріуса, і факт злому довести майже неможливо. При цьому система сприймає дії зловмисників як законні операції нотаріуса, і скасувати їх не можна. Таке законодавство. Битва шахраїв за доступ до державного реєстру триває вже кілька років. Із 2014 року зафіксовано понад 300 випадків втручання у комп’ютери нотаріусів. Від їх імені скоєно більше 2500 несанкціонованих нотаріальних дій. Загальна сума об’єктів власності, які зазнали такої атаки, перевищила 9 млрд гривень.

Ситуація, що склалась, практично нівелювала гарантії законності діяльності нотаріату як інституції, якій делеговано пріоритетні функції державної реєстрації визначальних прав громадянського суспільства: речових прав на нерухоме майно та гарантій ведення бізнесу.

Саме з проблемою постійних втручань в комп’ютерну систему, хакерських атак, нотаріуси звертаються до Нотаріальної палати України, повідомляючи про негативні наслідки зловмисних дій третіх осіб.

... Мін’юст у квітні 2017 року запровадив обов’язкове використання серед нотаріусів апаратних ключів. У теорії це мало убезпечити реєстр від зламу. Мало того, відтоді чиновники не раз запевняли громадськість, що ключі неможливо підробити. А якщо так — нема чого визнавати й випадки зламу реєстрів. Практично ж із квітня 2017 року зафіксовано понад 100 випадків зламу реєстру.

Технологічний прогрес наразі дуже стрімкий, хакери постійно вдосконалюють свої навички та засоби, тому часто законодавець не встигає адекватно відреагувати на потреби часу. Наприклад, державний реєстратор зараз не має повноважень скасувати незаконну дію в реєстрі, а може лише звернутися до правоохоронних органів, але за час проведення розслідування відповідне майно залишається незахищеним. «Належний захист від кіберзлочинців першочергово залежить від самих нотаріусів», ― акцентувала Наталія Козаєва, член Ради НПУ, голова комісії НПУ з питань запобігання та протидії кіберзлочинності.

Правоохоронці не дуже-то бажають реагувати на заяви потерпілих нотаріусів. Наприклад, один з нотаріусів тричі (!) звертався із заявою про несанкціоноване втручання в реєстр від його імені, але безрезультатно. І тільки судове рішення змусило правоохоронців нарешті відкрити кримінальне провадження з цього приводу. Але навіть в таких випадках при розслідуванні ухил зазвичай робиться в бік... винності самого нотаріуса!

Я з острахом вмикаю щоранку свій робочий комп’ютер і, зайшовши до реєстру, запитую звіт про... власні дії за останню добу, ― розповів «Сегодня» на умовах анонімності столичний нотаріус. ― Боюся того, що побачу, як від мого імені хтось змінив право власності, наклав або зняв заборону на щось тощо. Адже відповідати потім мені.

Керівник Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки ДКІБ СБУ Максим Літвінов зазначив, що оскільки нотаріуси не досить обізнані в технологічних нюансах кібербезпеки, виникає ряд проблем, для вирішення яких нотаріальній спільноті, державним органам та IT-компаніям необхідно терміново шукати спільні рішення.

Pran Precision

Навігація